На варті наших душ – Небесна Сотня

Для тих, хто на Майдані, я голову схиляю, низенько аж додолу  до самої землі…

Описати, а тим більше відчути глибину трагедії і болю, які впали невимовним тягарем на Україну, нині не під силу нікому. Українські Ангели загинули за правду, свободу, незалежність своєї держави, і ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним. Безумовно, жодного з нас події, що відбувалися  не залишили байдужими. Тяжкий шлях уже позаду, але емоції й спогади завжди житимуть у наших серцях. Ці декілька місяців назавжди переписали сторінки історії України.

Пам’ять про героїв житиме у віках. Вони промовлятимуть до нас

в рядках віршів і пісень, зі сторінок книг.

        

 Плаче свічка, плаче небо, плачуть люди

І від болю рветься серце на куски.

Серед нас живих не буде їх, не буде

Вічна пам"ять вам, герої - земляки. 

    

                 Соня Кошкіна "Майдан. Нерозказана історія".

         Про подвиги рядових українців, завдяки стоїцизму яких стала можлива Революція Гiдностi, сказано і написано вже чимало. Буде сказано і написано ще більше – вони заслуговують.

       Однак до виходу цієї книги ми не знали, що відбувалося все три місяці Майдану в кулуарах влади. Влада в широкому сенсі – як у стані представників режиму Януковича, так і тодішньої опозиції.

  

        О.Стражний «Менталітет майдану».

 У цій книзі подано огляд подій, що відбувалися в Україні в листопаді 2013 – лютому 2014 років. Ретроспектива Революції Гідності розгортається на тлі голосів її учасників, а також на тлі аналізу схожих революцій в інших країнах світу. Розгляд, зроблений не просто учасником Руху Спротиву, але й психіатром, надає фактам неочікуваного осмислення. Менталітет Майдану виведено в динаміці і суперечностях – він, як організм, зароджується, дорослішає, усвідомлює себе і врешті-решт діє. Аналізуючи поведінку учасників Руху Спротиву і пересічних громадян, які підтримали або не підтримали Майдан, автор робить висновки − які саме риси української ментальності під час екстремальної ситуації виявили себе найбільшою мірою, а які − залишилися «незадіяними». Завершується книга підсумком − яким чином змінилося світосприйняття українців після Майдану і що може чекати на Україну в майбутньому.  
     
Житомирський відомий краєзнавець, викладач та автор багатьох книжок — Геннадій Махорін — вразив читачів новою книжкою, в якій не тільки нагадав про діячів минулого, а й вписав імена багатьох бійців із області до новітньої історії України.  У науково-популярному виданні «Наші герої», присвяченому сучасним героям — бійцям із Житомирщини, що нині захищають Україну в складі Збройних сил України та добровольчих формувань, автор, спираючись на історичні факти, розповідає про багатьох наших земляків, які в різні часи боролися за українську державність та й нині захищають її кордони та територіальну цілісність України.

        Поема «Зборів» Святослава Васильчука - поетичний гостросюжетний твір із історії України, від часів повстання Української незалежної козацької держави гетьмана Богдана Хмельницького в 1648-49 рр., і до наших днів, до Майдану і героїв «Небесної сотні».

     Засобами художніх образів, спираючись на глибоке знання правдивої рідної історії, керуючись патріотичними почуттями та державницьким переконанням, автор веде читача крутими стежками історії рідного народу, героїчними і трагічними, славними і ганебними.

      

       Василь Базів презентував свій роман "Армагеддон на Майдані". Прототипом головного героя став активіст Євромайдану Юрій Вербицький, викрадений 21 січня і вбитий після катувань.

"Юрій Вербицький став першою жертвою режиму Януковича. Він помер мученицькою смертю у мирний час і у мирній країні. Це стало шоком для суспільної свідомості і для мене також. Юрій — мій земляк. А його тіло знайшли у тому місці, де я часто буваю. Його смерть важко переживав. У стані збудження зрозумів, що не можу не написати книгу. Довго обдумував і виношував її, а написав швидко. Думки накривали, навіть записувати не встигав. Вже у березні роман закінчив", - розповів Василь Базів.   екс-заступник голови Адміністрації Президента України, спічрайтер Леоніда Кучми, дипломат, президент Українського центру геополітичних та національних стратегій.

     Майдан став подією світового масштабу, бо він змусив змінити цивілізаційний хід історії. Майдан візуалізував не лише повстання українців проти корупційної влади, не лише бунт за утвердження Європейських цінностей  і приєднання України до Європи. Це частина вселенської боротьби Добра супроти Зла. Наша революція стала подією, яка може змінити сучасну мапу світу. «Майдан – це камертон, який заставляє здригатися усіх в унісон по всій Землі носить у собі Божественну іскру співчуття до ближнього…» - рядки з книги Василя Базіва

     

          «Я з Небесної сотні" Марко Рудкевич. Власне, будь-якому  більш-менш обізнаному українцю, та й не лише українцю, назва сама скаже за себе. Цілком зрозуміло, чим все закінчиться.

У першій частині, коли Макс ще живе вдома, в звичній обстановці, він схожий на середньостатистичного українського студента, який нічим незвичайним не виділяється, таких в Україні тисячі. Він їздить до інституту, спілкується з ровесниками, стикається з такими ж проблемами й турботами, з якими стикається і більшість з нас кожного дня. Нормальний хлопець, не гірше і не краще. Але чим далі, тим сильніше в ньому проявляються риси Холдена Колфілда з "Над прірвою у житі" Селінджера. Не марно видавець в анотації проводить пряму паралель. У другій частині друзі опиняються на Майдані. Майдан описується зовсім не пафосно, в героїзмі людей немає нічого фальшивого, він і героїзмом-то не здається. Просто ті, хто там опинився, не могли вчинити по-іншому а справи інших – шукати собі виправдання. Життя наметового містечка чимось нагадує життя піонерського табору: побудка, сніданок, зарядка, а після того конкурси й змагання… але це зовсім не забава чи розвага, тут на карту поставлене щось набагато важливіше. Саме в цій абсолютній відсутності пафосу, сприйнятті дійсності очима звичайного хлопця (нехай і з живою уявою, але далекого від політики та публічності) і криється, на мою думку, головна чарівність повісті.

  

   "Байки -АТОманки" Пригодницький Віталій. 

Коли почався Майдан – моя творчість прийняла новий оборот. 

    До цього моменту фактично все життя я писав російською і всі свої вірші зберігав у комп’ютері, ніколи не розповсюджуючи їх.

Події, що змінили життя усіх нас вплинули і на мене. Я почав писати громадянські та патріотичні вірші, потім почав висміювати обмовки, «перли» політиків та громадських діячів, причому як ворожого клану, так і власних. Такий гумор матеріалізувався у байки, я написав їх близько сотні за рік, благо прецедентів було достатньо.   

      Байки та вірші лягли в основу двох книг – «Байки-Майданки» та «Байки-АТОманки». Як написали редактори на одній з них – «людство вижило лише тому, що сміялося». Бо, незважаючи на війну, на всі сумні події наших реалій інколи хочеться хоча би посміхнутися. Окрім того, ми стали свідками історичних подій в нашій країні, тому важливо було зафіксувати по можливості все, що відбувалося довкола. Як казали мені потім люди, прочитавши книги, ми і сміялися, і плакали, і задумувалися над тим, що довелося пережити.

Джерело:BIBLIOманія